Готуємося до засідання ПМПК

Перелік документів, необхідних для психолого-педагогічного вивчення дитини 
У психолого-медико-педагогічній консультації батьки мають пред’явити такі документи, як:  

• паспорт батьків 
• свідоцтво про народження дитини 
• Історія розвитку дитини (форма 112/о затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)» від 27.12.1999 № 302)
• Індивідуальна програма реабілітації дитини-інваліда (форма затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження форм індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда та Порядку їх складання» від 08.10.2007 № 623) (якщо дитина з інвалідністю) 

Також батьки мають надати такі документи, як: 

• Картка стану здоров’я і розвитку дитини зошити з рідної мови, математики (якщо дитина навчається), 
• малюнки висновки шкільної психолого-медико-педагогічної комісії про динаміку та якість засвоєння знань дитиною під час випробувального навчання (якщо таке було) 
• документи про додаткові обстеження дитини (якщо такі є) 
• витяг з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації (для проходження вивчення в центральній психолого-медико-педагогічній консультації) 
• письмова згода батьків або осіб, які їх замінюють, щодо надання дозволу на обробку персональних даних дитини, отриманих у процесі психолого-педагогічного вивчення

Схема психологічної характеристики учня
                              Приклад психологічної характеристики учня 2-го класу

Микола навчається у 2-му класі за загальноосвітньою програмою.

Проживає у повній багатодітній сім’ї, має восьмеро сестер та братів.

Учень контактний, доброзичливий, розуміє та виконує словесні інструкції. Просторові уявлення сформовані. Виконує мисленнєві операції (групування, класифікації, виключення, узагальнення) на наочному матеріалі.

Робить помилки через неуважність (дещо пропускає, звертає увагу на несуттєві ознаки), але після підказки виконує правильно.

У вербалізації завдань не завжди може згадати слова, які мають бути в активному словнику (назви тварин, фігур, пори року, узагальнювальні поняття, пов’язані з побутовим орієнтуванням). Згадує слова за допомоги навідних запитань дорослого.

Має логічне мислення (знаходить причинно-наслідкові зв’язки у прослуханому тексті та наочно зображених ситуаціях), може переказати невеликий текст. Проте у складанні розповіді за малюнками, сюжетами мультфільмів потребує допомоги дорослого. Нову інформацію засвоює повільно.

Зорова короткочасна пам’ять (запам’ятовує 8 одиниць наочних зображень після трьох представлень) розвинута ліпше, ніж слухова (2 одиниці після першого зачитування, 6 — після третього).

Має труднощі з увагою. Під час виконання вправ на увагу допускає дедалі більшу помилок у виконанні кожного наступного завдання, що свідчить про ослаблення уваги, зниження працездатності.

У цілому інтелектуальний рівень Миколи відповідає віковій нормі. Знижені процеси уваги, пам’яті та словесно-логічного мислення. Темп роботи повільний. Хлопчик спокійний, посидючий. У динаміці нервових процесів характерні швидка розумова виснажуваність, що впливає на продуктивність праці.

Поведінка керована, взаємодія з дорослими продуктивна.

Приклад психологічної характеристики учня 3-го класу

Володимир навчається у 3-му класі за загальноосвітньою програмою.

Проживає в неповній багатодітній сім’ї, має четверо сестер і братів. Батьки розлучені, батько контактує з дитиною. Активну роль у вихованні відіграють бабуся й дідусь.

Учень не одразу йде на контакт. За низької мотивації до праці проявляє реакцію негативізму: пасивну (відмовляється взаємодіяти) та активну (робить дії всупереч інструкціям, хаотично рухається). За зовнішньої мотивації та підвищеної індивідуальної уваги працює продуктивно досить довгий час, виявляє доброзичливу поведінку, розуміє та виконує словесні інструкції.

Просторові уявлення в цілому сформовані. Під час операцій з геометричними фігурами (співвідношення, складання цілого з частин) робить помилки, які сам виправляє.

Виконує мисленнєві операції (групування, класифікація, виключення, узагальнення) на наочному матеріалі. У вербалізації завдань не завжди може згадати слова, які мають бути в активному словнику (узагальнювальні поняття, пов’язані з побутовим орієнтуванням). Згадує слова за допомоги дорослого.

Складає розповідь за малюнками. Знаходить причинно-наслідкові зв’язки у наочно зображених ситуаціях, логічних рядах та частково у прочитаному тексті.

Має низький рівень запам’ятовування. Зорова короткочасна пам’ять (запам’ятовує 1 одиницю наочних зображень після першого представлення, 6 — після трьох) розвинута ліпше, ніж слухова (1 одиниця після першого зачитування, 4 — після четвертого). Може переказати щойно прочитаний невеликий текст. Має труднощі зі слуховим сприйняттям та запам’ятовуванням інформації (тексту, окремих слів). Знижений рівень довгочасної пам’яті: переказує знайомі сюжети за навідними питаннями дорослого.

Має труднощі з увагою. Під час виконання вправ на увагу допускає дедалі більше помилок у кожному наступному завданні. Причому швидкість виконання завдань не зменшується — тобто при зовнішній працездатності знижується продуктивність діяльності.

Під час напруженої праці здійснює невротичні рухи, закриває обличчя.

Самооцінка (шкільна та особистісна) висока, що є нормою для даного віку.

У цілому інтелектуальний рівень Володимира в межах вікової нормі. Має низький рівень пам’яті, труднощі з увагою та слуховим сприйняттям, проблеми із саморегуляцією поведінки. Взаємодія з дорослими продуктивна за умови підвищеної індивідуальної уваги та позитивної мотивації.

Приклад психологічної характеристики учня 5-го класу

Дмитро навчається у 5-му класі за загальноосвітньою програмою.

З 1 вересня року переведений на індивідуальну форму навчання за станом здоров’я. Проживає у повній сім’ї, має молодшу сестру.

Контактний, розуміє словесні інструкції. Виконує узагальнення на наочному та вербальному матеріалі відповідно до віку, називає узагальнювальні слова.

Робить помилки через неуважність (дещо пропускає, звертає увагу на додаткові, а не основні ознаки), але після підказки виконує правильно.

Має розвинуте словесно-логічне мислення та зв’язне мовлення: складає розповідь за малюнками, знаходить причинно-наслідкові зв’язки у наочно зображених та прослуханих ситуаціях, аналізує ситуації, пропонує кілька варіантів розвитку подій.

Механічна та довготривала пам’ять у межах норми: відтворює повний перелік слів після (10 одиниць) двох-трьох зачитувань або наочних представлень, переказує прослуханий текст, сюжети книг та вірші з пам’яті.

Має труднощі з увагою. Швидко знижується концентрація уваги та розумова працездатність. Із середини заняття починає плутати деталі у завданнях. Під час виконання вправ на увагу час на виконання кожного наступного завдання в учня зростає, що свідчить про швидку виснажуваність рівня активної уваги.

У хлопця розвинуте образне мислення. Творчий (складає загадки), може давати нестандартні відповіді на запитання.

Має високий рівень тривожності. Під час напруженої роботи в нього з’являються невротичні рухи. Рівень особистої самооцінки вищий шкільної самооцінки.

У цілому рівень розвитку пізнавальних процесів Дмитра відповідає віковій нормі. Динаміці нервових процесів характерна швидка розумова виснажуваність, зниження рівня концентрації уваги.